Книжка тижня: «Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі» Кріса Міллера | Mind.ua
Про зростання індустрії, на якій будуються геополітична та військова сили, а також майбутнє енергетичного ринку
324перегляди Світлана Долінчук, 16 жовтня 2024, 16:00 Поділитися 
Фундамент міцності держав у сучасному світі побудований на комп’ютерних чипах і технологіях, які вони уможливлюють. Дрони, автомобілі, телефони, енергетичні мережі, інтернет, біржова торгівля – все це живиться крихітними кремнієвими чипами, масштабування виробництва яких потребує значних інвестицій.
Війна в Україні, а також амбітні плани провідних держав з цифровізації та декарбонізації економіки для вирішення кліматичних проблем засвідчили важливість розвитку цієї галузі.
Докладніше – в огляді Mind.
Бекграунд. Цього року корпорація Nvidia несподівано випередила в перегонах за капіталізацію Apple і Microsoft та затвердилася в титулі найдорожчої компанії світу. Причина її проривного лідерства – шалений попит на чипи та інтерес інвесторів до генеративних моделей штучного інтелекту. Завдяки цьому Nvidia менш ніж за два роки перетворилася з компанії вартістю $300 млрд на найпотужнішого технологічного гіганта, який ринок оцінив у понад $3 трлн, а головні конкуренти з Кремнієвої долини вишикувалися в чергу, щоб придбати їхні новітні продукти.
Бізнес трьох згаданих компаній нестерпно залежить від геополітики – зокрема від подій на Тайвані, де зосереджено чипову індустрію. Без перебільшення: всі свої ставки на майбутнє людство зробило на цьому невеличкому острові.
Аби рухатися в бік революції ШІ, до якої прагнуть усі галузі економіки задля власної ефективності, треба все більше й більше чипів. Тому коли ми чуємо новини про напругу навколо Тайваню, то це не про війну за якусь острівну територію, а про війну за домінування над технологічними виробниками та інноваторами.
Друга частина цієї історії – це електроенергія. Для обслуговування тієї незліченної кількості нейронних мереж, центрів обробки даних і серверів, які забезпечують роботу ШІ, потрібно непристойно багато електроенергії.
За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, якщо збережеться нинішній темп зростання у споживанні електроенергії у сфері ШІ, то до 2030 року 20% усієї генерації на планеті обслуговуватиме виключно ШІ.
Водночас перед людством стоїть проблема кліматичної кризи, для вирішення якої потрібно скорочувати споживання викопного палива на користь «зелених» джерел та інвестувати мільярди в модернізацію енергетичних мереж, аби задовільнити зростаючий попит споживачів на «чисту» енергію. Тому й «Чипова війна», про яку розповідає Кріс Міллер у своїй книжці, опинилася в наші дні на перетині інтересів геополітики, клімату, а також фінансового та енергетичного ринків.
Видавництво: «Наш Формат»
Сюжет. Книжка «Чипова війна» економічного історика Кріса Міллера є захопливою розповіддю про події, що створили новітню індустрію виробництва чипів, починаючи з 1960-х років до наших днів. Він добре пояснює, що таке транзистор та інтегральна схема, даючи чітке розуміння того, наскільки революційними стали ці технології.
Автор пропонує поглиблений погляд на історію всієї галузі, формулюючи власне бачення її майбутнього. Він згадує багато унікальних подробиць про те, як, наприклад, енергетична і військова політика впливали на розвиток подій у технологічній сфері; пояснює, яким чином Японія стала загрозливим конкурентом США у 1980-х роках, але у 1990-х несподівано втратила свій вплив; говорить про винахідливість та інженерну досконалість, а також про вибухове зростання компаній, які в наші дні є лідерами технологічної галузі – Qualcomm, Nvidia та Huawei; а головне – про технологічну конкуренцію США та Китаю, що ризикує призвести до нових військових зіткнень.
Вам сподобається, якщо: ви прагнете зрозуміти фундамент сучасної геополітичної конкуренції між державами, в основі якої лежить боротьба за технологічне домінування, а її загострення провокує гібридні конфлікти у різних куточках світу.
Вам не сподобається, якщо: ваші інтереси обмежуються кордонами України і Європи та не стосуються технологій.
Головна причина прочитати: мати широке уявлення про актуальний ландшафт світової політики і причини, які спонукають президентів США (незалежно від їхньої приналежності до політичного табору демократів або республіканців) придушувати доступ Китаю до прогресивних технологій, пов’язаних із виробництвом чипів.
У тому ж дусі:
Марк Левінсон «Як морський контейнер зробив світ меншим, а світову економіку більшою»
Автор книжки – колишній фінансовий редактор журналу The Economist та економіст банку JP Morgan Chase – написав історію контейнерних перевезень, які спровокували колосальні зміни для робітників і споживачів в усьому світі. Без морських контейнерів, що виникли у другій половині ХХ століття, світ був би абсолютно іншим. Деякі з компаній, що зробили ставки на цей інструмент, досягли великого успіху, а інші збанкрутували.
Марк Левінсон змальовує портові міста, де стоїть гул вантажоперевезень, і демонструє, як контейнери змінили міські пейзажі й спосіб життя місцевих жителів, а звичайні пристані стали частиною масштабних економічних трансформацій. Зрештою, це допомогло прискорити глобалізацію, яка вже тривала століттями, і створити значно масштабнішу історію про світовий взаємоповʼязаний бізнес і філантропію загалом.
Ніл Ферґюсон «Цивілізація. Як Захід став успішним»
Знаний британський історик у своїй книжці описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами, і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.
«Минуле – це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія – це не вивчення минулого, а вивчення самого часу», – стверджує автор, заохочуючи читачів до подорожі сторінками видання, щоб після прочитання скласти власну думку про особливості розвитку країн та регіонів у світі.
Источник: mind.ua
