Невеликі інтернет-провайдери згодні платити більше податків за однієї важливої умови. На якій стадії конфлікт зараз? | Mind.ua

І до чого тут Верховний суд

433перегляди Євгенія Підгайна, 16 жовтня 2024, 17:00 Поділитися Фото: depositphotos.com

Конфлікт між Державною податковою службою та інтернет-провайдерами набирає обертів. З 1 жовтня ця структура вже не точково, а масово почала анулювали свідоцтва платника єдиного податку гравцям ринку. Останні подають до суду та виграють справи. ДПС йде на апеляцію та приходить до провайдерів із камеральними перевірками. Частина провайдерів виходить з ринку: за серпень-жовтень 2024-го заяви про припинення діяльності подали 487 суб’єктів (станом на початок цього року на єдиному податку перебували  2672 провайдера, які обслуговували близько 3 млн абонентів).

Можливі варіанти розв’язання конфлікту нещодавно обговорювали на круглому столі «Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет», організованому низкою профільних асоціацій та громадських організацій. Mind занотував ключові меседжі.

Чому виникло протистояння між інтернет-провайдерами та податковою?

Конфлікт розпочався навесні цього року – зі спроби ліквідувати спрощену систему оподаткування в галузі. Державна податкова служба видала роз’яснення – заборону провайдерам перебувати на єдиному податку. В документі послалася на застарілий перелік видів діяльності, які не можна здійснювати на спрощеній системі. Але послуга доступу до інтернету до того переліку не входить. Роз’яснення телеком-регулятора у відповідь та чисельні листи й пояснення галузевих асоціацій в якості контр-аргумента не спрацювали.

Далі на адресу провайдерів почали лунати звинувачення у роботі в тіні та несплаті 3 млрд грн податків. Втім автори досі не навели ані статистики кримінальних справ та вироків суду за ухилення від сплати податків, ані розрахунку обсягів «несплати». Цього розрахунку ДПС не надала навіть на депутатський запит, відповівши, що «оцінити можливий ефект від переходу інтернет-провайдерів на загальну систему – важко».

У відповідь галузеві асоціації подали петицію «Про недопущення скасування спрощеної системи оподаткування платникам податків сфери електронних комунікацій», яка набрала понад 25 000 голосів. Документ ще перебуває на розгляді в Кабміні.

Що запропонували на круглому столі?

Наразі, на думку учасників, існують два можливих шляхи виходу з «глухого кута».

Перший – отримання рішення Верховного суду. «Бачимо порушення по окремій галузі від податкової, яка забуває, що є 19 стаття Конституції. Ніхто не гарантує, що завтра «вогонь» не перекинеться на інші галузі. Це треба зупиняти – та зупиняти найближчим часом», – розповідає віцепрезидентка Асоціації правників України, партнерка адвокатської компанії «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець.

Та пояснює ситуацію: «Наразі у кожного із маленьких підприємств немає іншого вибору, крім боротися зі скасуванням реєстрації спрощеної системи виключно через суди. Але, наприклад, у Київській області один суд на величезну конгломерацію, він розглядає справи в першій інстанції близько року. В інших областях трошки простіше, але це все час. І це лише перша інстанція».

Далі – апеляція. Що робити платнику податків у період між рішенням суду та оскарженням? Окрім цього виникає багато питань щодо засування матеріального права, сплати податків тощо. І найголовніше, що робити, коли буде скасоване незаконне рішення ДПС? «Тобто маємо ситуацію, коли одне незаконне рішення тягне за собою майбутні незаконні спори. Коли суд відновить право, все одно стане питання, як податкова подивиться на оплату податку, звітування тощо. Тобто, далі знову буде спір», – розповідає Лисовець.

Зараз деякі справи вже дійшли до касації. «Касації подаються податковою для того, щоб не одразу виконувати рішення, але в касаційному суді справи не розглядаються, а повертаються через несплату збору тощо. Це велика проблема. Тому що саме правовий висновок від касаційної інстанції Верховного суду може бути підставою для застосування всіма органами державної влади», – пояснює Тетяна Лисовець.

Як із цим боротися? «В Кодексі адміністративного судочинства є декілька статей, які передбачають розгляд зразкових справ: Верховний суд розглядає типову справу як суд першої інстанції – та далі формує позицію, яку галузь зможе використати для боротьби з незаконними діями ДПС. Для подачі позову представником галузі треба об’єднатися, зібрати типові справи, які зараз знаходяться в суді, і подати клопотання», – запропонувала юристка.

Другий шлях: доопрацювання законодавства. BRDO спільно з профільними асоціаціями подали свої пропозиції щодо змін до декількох законів.

1. Чітке визначення послуги технічного обслуговування, експлуатації мереж та її ознаки: що саме вважати цією послугою, а що ні (саме довільне трактування цього терміну з боку ДПС і стало основою конфлікту. – Mind). «Ця пропозиція базується на наявній практиці, чинних підзаконних актах, що дозволить мати правову визначеність цього питання», – пояснює експертка Офісу ефективного регулювання Надія Костриба.
2. Визначення, у який спосіб відносити той чи інший вид діяльності до певного зазначеного в законі «Про електронні комунікації» виду послуг, оскільки саме цей закон запроваджує європейську класифікацію, що і є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. «Це необхідно, щоб унеможливити нещодавні трактування Державною податковою службою законодавства про електронні комунікації», – уточнює Костриба.
3. Запровадження п’ятої групи оподаткування на спрощеній системі для послуг доступу до інтернету. Зі ставками – 4% єдиного податку і 4% військового збору з обороту. Ліміт доходу – до 2 млн євро. «Такі зміни і збільшать податкові надходження, і допоможуть зберегти спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів», – пояснює експертка.

Топи профільних асоціацій та провайдери в чаті круглого столу наголосили, що виступають не проти підвищення податків, а проти переведення малого бізнесу на складну загальну систему з суттєвим зростанням витрат на адміністрування, блокуванням податкових накладних та іншими «сюрпризами» від податкової.

«Єдиний податок для малих інтернет-провайдерів має бути збережений. Це не лише вимога часу, але й передумова розвитку країни на шляху до євроінтеграції. Не можна одним листом Державної податкової служби заборонити спрощену модель оподаткування для цілої індустрії. Це небезпечний прецедент і сигнал для інших галузей ринку. Якщо є конкретні зловживання, то з ними треба боротися законним шляхом, а скасування системи оподаткування має відбуватися лише через зміни у Податковому кодексі», ⎼ зазначив виконавчий директор Офісу ефективного регулювання Олексій Дорогань.

Чи підтримують цей законопроєкт профільні структури?

На круглий стіл були запрошені всі зацікавлені cторони. Втім депутати Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики не прийшли – прислали помічника. Він «дипломатично» ухилявся від конкретики. А представники ДПС на засіданні наголосили, що не приймають рішень, лише виконують накази. Всі інші – спікери від профільних комітетів ВР, Мінцифри, НКЕК – попередньо заявили про підтримку змін до законодавства.

Заступник голови комітету з питань цифрової трансформації Сергій Штепа розповів, що готовий зареєструвати відповідний законопроєкт, якщо буде спільне рішення індустрії та підтримка Мінцифри. Він вважає дії ДПС невиправданими.

«Хочу подякувати операторам, які попри складні фінансові обставини продовжують розвивати свої мережі та готуватися до можливих блекаутів. Багато гравців встановлюють резервне живлення, закуповують генератори, готують команди людей, які будуть їх обслуговувати тощо. Але якщо ми одночасно будемо фінансово навантажувати операторів та створювати їм перешкоди, це буде сприяти лише тому, що деякі оператори просто припинять роботу», – зазначив Сергій Штепа.

За його словами, в разі необґрунтованого нарощування податкового навантаження на провайдерів, по-перше, може відбутися монополізація ринку (принаймні, в деяких регіонах). По-друге, це може призвести до зниження якості зв’язку або до того, що не всі оператори фінансово будуть спроможні підготуватися до осінньо-зимового періоду.

Голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації ВР Олександр Федієнко уточнив, що за даними НКЕК, вже сотні провайдерів подали заяви на припинення діяльності по всім регіонам України. В Київській області – 156 суб’єктів, Черкаській – 108, Одеській – 74, Дніпропетровській – 69 тощо.

«На мої чисельні звернення до прем’єр-міністра України він доручив Мінцифрі та Мінфіну надати відповідні рекомендації щодо змін законодавства. Прошу всіх долучатися та працювати. А поки що, на мою думку, податкова діє не в рамках чинного законодавства. В неформальних бесідах податківці відверто розповідають: «Ми розуміємо, що це протизаконно, але вимушені так робити», – сказав Федієнко.

І додав, що особливо важка ситуація зараз спостерігається на прифронтових територіях, де немає жодного великого провайдера, а зв’язок утримують лише маленькі підприємства.

Радник віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – міністра цифрової трансформації України Денис Поздняков також розповів про потребу у змінах. «Втім, всі зміни, по-перше, мають бути на законодавчому рівні, по-друге, повинні бути остаточними. Щоб ми не поверталися до цих проблем у майбутньому. Всі державні органи – і Мінфін, і Мінцифри, і Податковий комітет – виступають за прозорість ринку. Маємо спільно запровадити такі зміни, щоб зловживання спрощеною системою оподаткування були неможливі, а малі підприємці продовжили користуватися єдиним податком», – пояснив він.

Коли законопроєкт буде подано до ВР?

Поки невідомо. «Ще триває обговорення, чекаємо на фінальне рішення від Мінцифри. На круглому столі вперше представили напрацювання публічно, щоб також зібрати відгуки», – пояснили Mind у BRDO.

Источник: mind.ua