Вже не люди мають іти на штурми. Що вміє бойовий робот «Лють» і система «Хижак» | Mind.ua

Та на які обсяги виробництва виходить компанія-розробник

340переглядів Євгенія Підгайна, 18 жовтня 2024, 14:00 Поділитися Фото: скрін відео з ФБ-сторінки Михайла Федорова

ЗСУ має у своєму розпорядженні вже близько 10 комплексів «Лють». Зокрема, використовує їх і на Курщині. Цей дистанційно керований бойовий робот почали розробляти відносно нещодавно. Виробник входить до групи компаній U-Force та є учасником кластера оборонних технологій Brave1. Назва підприємства, як і прізвища співзасновників, не афішуються. «Най сьогодні я буду Миколою», – пожартував один із софаундерів, відповідаючи на питання Mind під час Defense Tech Valley. На цьому саміті понад 250 команд показували свої розробки військовим та інвесторам із 50 країн світу.

Окрім «Люті», що вже вийшла на серійне виробництво, команда демонструвала новітню розробку – універсальний бойовий модуль «Хижак». У чому його унікальність? Чи шукає компанія додаткові інвестиції та чи вже має держзамовлення? Про це та багато іншого Mind розповів співзасновник компанії з «позивним» Микола.  

Що вміє бойовий робот «Лють»?

Вражати цілі на відстані до 0,8 км, відвертати увагу противника на себе та тим самим виявляти вогневі точки. Розвідувально-ударний робот оснащений кулеметом калібру 7,62. Має оптичний модуль для прицільної стрільби та оглядову камеру. Керується дистанційно: на відкритій місцевості дальність зв’язку по радіоканалу – до 2 км, на пересіченій території (пагорби, ліс) або в промисловій зоні – до 0,6 км.

Запас ходу – до 16 км. Дорогами з твердим покриттям рухається зі швидкістю 8 км/год, по бездоріжжю – 6 км/год. Має досить високий кліренс (165 мм), що дозволяє стабільно пересуватися по складній місцевості.

До складу комплексу входить сам робот, пульт дистанційного керування, модуль зв’язку, щогла, комплект запасних частин та документація.

«Наша основна задача – замінити штурмовика, піхотинця на передовій. Це одна із найнебезпечніших робіт під час бойових дій. Хочемо, щоб штурми виконували не люди, а роботи, щоб позиції в обороні також тримали не люди, а роботи», – пояснює Микола.

Як розробляли бойовий робот «Лють»?

До повномасштабного вторгнення команда займалася системами керування технологічних процесів, зокрема, і 3D-друку. Мала досвід в робототехніці, розробці ПЗ, конструюванні. «Лють 1.0» почали розробляти навесні 2023 року. «Але потім її повністю переробили: було багато, скажімо так, нюансів, що потребували змін», – пригадує виробник.  

Нову модель – «Лють 2.0» – почали шліфувати восени 2023-го. «В січні 2024 року її кодифікували, наприкінці весни відкрили виробництво», – розповідає Микола.

Точні дані про обсяги виробництва компанія не може афішувати: контракти з державними замовниками під NDA, як і ціна готової продукції. «Дуже орієнтовно у 2025-му при умовах контрактування зможемо виробляти сотні комплексів на рік», – каже співзасновник.

Де вже застосовується бойовий робот «Лють»?

«У різних підрозділах», – обережно розповідає Микола. Постачання «Люті» на передову в липні цього року просував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Тоді він розповідав, що військові ЗСУ на найгарячіших точках фронту отримають п’ять наземних роботів «Лють». Ті комплекси були придбані за донорські внески до UNITED24.

А нещодавно «Лють» вийшла на «експорт»: один із підрозділів Сил спеціальних операцій опублікував дані з Курщини. «Комплексний наліт на позиції противника із застосуванням наземного роботизованого комплексу, FPV та міномету. Результат: частина противника знищена, решта втекла. Тож один у полі воїн. Змінюється епоха, змінюються і методи ведення війни», – розповіли українські військові. Робот отримав кілька «поранень» із ручного протитанкового гранатомета, втім «вижив», виконав завдання та повернувся.

Чим «Хижак» відрізняється від «Люті»?

Це поки що розробка на завершальній стадії. «Лють – наземний роботизований комплекс, тобто це і бойовий модуль, і колісна платформа, і пульт керування тощо. А «Хижак» – виключно універсальний бойовий модуль, який можна встановлювати на роботизовані системи, броньовану техніку, теоретично, на пікапи, безпілотні човни», – пояснює Микола.

Ліворуч – комплекс «Лють», праворуч – «Хижак» Фото з архіву компанії

За словами розробника, «Хижак» може вести вогонь як по звичайних цілях у піхотному бою, так і по літаючим апаратам. На відміну від «Люті», у «Хижака» є система гіростабілізації, яка дозволяє вести вогонь в русі, а також машинний зір, який детектує цілі, визначає їхній тип та може здійснювати їх супроводження.

Обсяги виробництва «Хижака» поки важко прогнозувати. «Спочатку потрібно завершити розробку, деякі питання ще не вирішені. Далі – отримати кодифікацію. Теоретично, хочемо виробляти цих бойових модулів не менше, ніж комплексів «Лють», – уточнює співрозмовник.

Хто поставляє комплектуючі розробникам?

«Ті, що забезпечують технологічність, наприклад, гіроскопи для системи гіростабілізації, – європейського або американського виробництва. Більш прості «речі» – електромотори або акумулятори – в основному з Китаю через вартість та, саме головне, масовість. Ще є певні особливості. Наприклад, в електромоторах використовуються магніти, а сировина двигуна цих магнітів є тільки в Китаї. Тобто вибору країн-постачальників немає. Це стосується і виробників коптерів, тому що в них схожий тип мотору», – пояснює Микола.

Хто конкуренти?

В Україні власні роботизовані платформи почали з’являтися з 2014 року, більш активно розвиватися – з 2022-го. Наразі у «Люті» є чимало «колег» вітчизняного виробництва: «ШаБля», Ironclad, «Миротворець», «D-21-11», «Скорпіон» тощо.

«Цей ринок поки тільки розвивається. Вже є велика кількість виробників. Втім конкуренція як така відсутня, оскільки всі потреби ЗСУ виробники не в змозі забезпечити. Можливо, у майбутньому кількість виробників зменшиться, і ми з колегами дійдемо до уніфікації наших виробів», – пояснюють у компанії.

Також є умовні «колеги» і у «Хижака»: бойові модулі «Грім», «Десна», «Дуплет», «Інгул», «Парус», «Сармат», «Спис», «Штурм». «Насправді у «Хижака» зараз в Україні немає аналогів. Існуючі вироби на ринку призначені для більш важкого озброєння, а наш ДКБМ – для кулеметного озброєння», – пояснює Микола.

За чиї гроші розробляються «Лють» і «Хижак»?

Спочатку команда вкладала в розробку власні кошти та гранти. «Одразу після створення Brave1 ми там зареєструвалися та отримали декілька грантів. На нашому першому етапі існування Brave1значно допоміг у розвитку: десь 80% коштів – гранти від кластеру. Наразі компанія знайшла інвестиції для масштабування виготовлення поточних виробів і розробки нових», – розповідає співзасновник.

Сума майбутніх інвестицій залежить від задач та обсягів замовлень. «Потенційне масштабування виробництва до, скажемо, тисячі комплексів на рік або на місяць – різні суми. Краще такі деталі обговорювати індивідуально з інвесторами. Ми відкриті до будь-якої співпраці з партнерами, замовниками, військовими, готові до покращення розробок, контрактування тощо», – резюмує Микола.

Источник: mind.ua